С намеком…
У прозовому затишші
Є, ховаються чорти.
Так, знаходять собі ніші
І вчиняють супротив.
І якби-то тільки ценьки—
Якось би воно було!
Родять біди, як опеньки!
То ж змиритись? Ні за що!!!
Ми їх, вишкворків, війною--
Чи загубим, чи зженем,
Щоб не лізли із імлою,
Коли вже в поході день.
Осточортіли! Догрались?
Жде вас, ідолів, каюк.
Вони ж глибше заховались:
Може, школа зійде з рук?
І весь час така морока!
Нема спокою весь вік!
Була б всім одна дорога,
Вже б давно був комунізм!
11.05. 2016 р.
