**
"Покращення"
Набрякли очі, сліз немає
І серце оніміле не болить
Наосліп янголи літають
Бо жодна зірка в небі не горить
А люди йдуть – сумні обличчя
За трунами волочиться юрба
Уздовж розбитого узбіччя
Гірка полинь і погань-кропива
В одній труні несуть Надію
А в другій Мрію – молоду вдову
Та навіть пси катів не виють
Життя в країні схоже на тюрму
Мов жебраки у чистім полі
В кого просити? Та і хто подасть?
А котрі вірили – вклонились долі
Бог за покору милістю воздасть?
Он там, зі сходу, по багнюці
Кроваве сонечко скрізь дим встає
Кістки біліють у пилюці
З Сибіру виразка вужем повзе
Чи то в концтаборі, чи в гетто?
Паркан із зовні – світові чужі
Паркан всередині, портрети
Володарів здобутої землі
В них під ногами білі квіти
Під нігтями кипить густе лайно
І божевільні Аполлони, Афродіти
Милуються мов діти у вікно
А люди йдуть – сумні обличчя
За трунами волочиться юрба
Уздовж розбитого узбіччя
Плетуться Кривда, Неміч і Журба… 020416
