Немов все відбулось не зі мною,
І наче день то був зовсім не мій,
Я познайомилась з тобою,
І світ мій сповнився сподівань і мрій.
Зустрівшися з тобою очі-в-очі,
Я зрозуміла річ одну уже,
Що бачити я завжди їх захочу,
І погляд не образить - збереже.
Очі у тебе - то є зорі в небі:
Вони такі ж яскраві і далекі,
А губи навіть і солодші меду,
Коли мені цілуєш - більшого й не треба.
Твої обійми не зрівняти з чимось
Таких, уже щирих не лишилось.
В своїй долоні я руку твою тримаю,
І розумію: я у казку поринаю.
