Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Віталій Стецула: у погребі, де цвіль малює візерунки - ВІРШ

logo
Віталій Стецула: у погребі, де цвіль малює візерунки - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

у погребі, де цвіль малює візерунки

у погребі, де цвіль малює візерунки, 
де зброджене вино і перепрілий дух, 
де граються щурі і павуки у жмурки, 
ослабле світло там, як тополиний пух

помітив я, увязнену в старому дзбані, 
смарагдо-квітчану, сяйливу рідину, 
це між полиць, як між століть рядами, 
хтось, мов легенду, заховав весну

і вийняв я її із лона підземелля,
в руках вона тепліла, наче немовля,
гойдались сходи, танцювала стеля,
від захвату моя крутилась голова

із нею вийшов в день похмурий, сонний, 
де час ледь сунеться - повільний сірий флот,
я дзбан поставив на широкім підвіконні,
іскристі вихори роїлись попід склом

а згодом шибку заснувала павутина -
зелена сіточка, промінчасті жилки,
і наче хтось всю сірість споловинив,
в старому ж дзигарі завелися пташки

увечері всі стіни стали гобеленом 
хоч за вікном ще тріпотів безлистий час 
весна ж цвіла -кімнатний мій ендемік- 
і духмяніла, мов гірський трав'яний чай

опівночі дізнавсь я ще одну дивнину:
весна прийшла ця із міфічних днів,
сопілки щезників будили щогодини,
хор потерчат в кутку варганами бринів

чугайстри вогнище розводили на кухні,
і тіні предків відкидав добутий гас,
у ванній плюскались озерних пустищ духи,
примари в люстрі влаштували свій палац

книжки-метелики зліталися на маки,
які росли в химернім грунті килимів,
десантувались бедрики, як гайдамаки,
пливли в човнах поети морем слів

так вчився жити я з весною в парі,
її душі пізнав непосидючий лад,
їй, як і музиці, затісно у футлярі,
багнесь лишень зворушувать, звучать!

і зрісся я з її розмаяним повітрям,
чуттів метаморфозу вивчив потайну,
душевні тонкощі і внутрішні магніти,
і анатомію всіх меланхолій і задум

та ратом в'янути почав премилий щебет,
струмочки усмішок згубились у плачах,
"в чому моя вина ? в чому її потреба?",
питання юрмились довкіл по вечорах

вона всміхалась вранці трішки винувато,
вночі ж зривалася спітніла, ледь жива,
та врешті зміг я цю недугу розпізнати,
весну стомила вже гарячка мандрівна

в броню рішучості вдягнувсь одного ранку, 
хоч серце квилило ще з чайками прощань,
я двері й вікна відчинив для полонянки,
в любові вчився я мистецтву відпускань

весна розходилась, як животворні кола,
всю землю стомлену збирала під крило,
її князівство стало справді неозорим,
лиш поруч мене її більше не було

та серце стужене не витерпіло болю,
із ребер вирвалось в швидкім потоці змін,
у небо кинулось наздоганяти долю,
немов повітряний черлений диво-змій

ось так душа й без серця залишилась,
три пори року збігли, наче і дарма,
та у вікно впливло смарагдове вітрило,
й ввійшла в будинок панночка струнка

"привіт, - шарілась.- ти мене згадаєш?"
сяйнула усмішка знайома вже така,
і світло рвалося із неї водограєм,
а моє серце виглядало з рюкзака

ступила крок і кинулась мені на шию,
заграли раптом грамофони орхідей,
протислось серце в реберну щілину,
впустило в вени семибарвну акварель

"я була в гостях брахманів й емірів,
вела мене свобода в Анди і Тайланд,
сюди ж вернулась знову, бо, повір, я
так прагну чашечку твого тепла"

і ось виблискує озерна скатертина,
голубить вікна черешневий цвіт,
свобода із теплом зійшлися воєдино,
долоні гріє нам Любові сонцеплід

10-24.03.2016

ID:  654268
Рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження: 24.03.2016 20:50:01
© дата внесення змiн: 24.03.2016 20:50:01
автор: Віталій Стецула

Мені подобається 4 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Мирослава Жар, yaguarondi, Долька Полину
Прочитаний усіма відвідувачами (454)
В тому числі авторами сайту (20) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

yaguarondi, 24.03.2016 - 22:55
не люблю довгих віршів,
але Ваш - на одному диханні, не відриваючи погляду flo26 16 39 21 smile
а назва ж казала : "Фе, про цвіль..." biggrin give_rose
 
Зоя Журавка, 24.03.2016 - 21:17
Чудово!!! friends
 
Арлекін, 24.03.2016 - 21:13
Це прекрасно! clap 12
 
*Кассіопея*, 24.03.2016 - 21:02
Оце так твір!!! 12 12 12 Якісь слова зайві… 16 flo23 flo18 flo11 42 43 flo06 13 flo22 16
 
ptaha, 24.03.2016 - 20:55
дуже гарно, неповторно friends
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: