Розцвітали мальви ясноокі
У садку, неначе у світлиці,
Гріло їх ласкаве літнє сонце,
Колисали хмари білолиці.
А земля, мов рідная матуся,
Тішила своїм привітним словом,
І зоря ранкова невсипуща
Повивала срібним ореолом.
Вабить і чарує нас природа,
Що любов дарує безоплатну.
Оберіг приносимо додому –
Мальв букетик в папірці брунатнім.
Хай липневі шаленіють зливи,
Блискавиці крешуть люті грози,
Ти – не квітка, пам'ятай, людино,
Не зламайся на життя дорозі!
