Коли буває тяжко,дуже тяжко.
Хвороба чи приходе,чи біда.
Здається все-життя моє скінчилось.
Збираюсь я і йду вже в небуття.
Здається серце стало і не б"ється.
Душа завмерла-виходу нема.
А темний ангел в очі вже сміється
-ну от і все,закінчилось життя.
Тоді я чую голос.Дивний голос.
Говорить тихо,стисло.Мало слів.
Та проникають глибоко у серце,
вертають до буття,дарують сил.
Не знаю хто говорить їх,не бачу.
Так рідко це буває.У біді.
Слова ті чую-серце радо плаче.
Я -не одна.Не страшно вже мені.
Приходить звідки голос-я не знаю,
що підбадьорує мене в тяжкі часи.
Коли нема вже сил і я вмираю.
Без нього б я пропала у житті.
