у тьмі самотності на перекір героізму
я прийшов щоб відчути тебе
не варто було лиш писати , ти не іздрик
хоч на вкруги усе цвіте
дозволь ілюзії володіти часом
дозволь увімкнути світ якого нема
терновий світ а ти страждаєш від болю
а ти ще не вирішила чи щаслива була
ранкова північ чи вечірній ранок
шлях героіну у жилах —-лиш раз
такий собі ти ще зумієш станцювати танок
але ж де подіти захмарний екстаз
я хочу ще того що ти в мене забрала
а повернути не спромоглася
я знаю ніч самотня часто тебе вбивала
але ж в обійми моі ти так і не здалася
