Перлині біля моря...
Перлино ти у моря синьооко!
Твоя краса не знає берегів!
Біліє в хвилях парус одиноко…
Чекає зустрічі бентежно... кораблів!
І безкінечно буде шепотіти море:
Про щастя, про любов, і про буття,
Повідаєш йому про радість і про горе,
Про те, як мрієш пізнавати ти життя.
Теплом душі зустрінуть Вас ці люди:
Веселі всі, вродливі, гомінкі.
У двориках... байки і пересуди,
І купи анекдотів, й голоси дзвінкі!
Поринь у глибину античного століття,
Де греків, скіфів й каталонців слід.
Земля ця вистояла в роки лихоліття,
Всмоктала все п’янке, мов соковитий плід.
Пройдись в тіні міцних старих платанів,
Милуйся скверами, театрами…усім.
Душею пам’яток проникнись древніх-древніх,
Історії уроки всі згадай між тим.
І полюби чудове узбережжя моря:
З каньйонами цукрового піску,
З духмяним ароматом трав і поля,
Вклонися низько соняшнику і зерну!
13. 03. 2015 м. Львів автор Наталя Калиновська