Всепрощаюча й безсоромна,
Непідкупна, сліпа навіки.
Підкрадалася так нескромно
А навіщо?..
Чатувала щодня, постійно,
Не давала мені спокою,
Шепотіла, хоч і безслівно:
"Я з тобою"...
Ти ходила за мною тінню
Невідступно й посеред ночі,
Заважала заснути вільно -
Що ж ти хочеш?..
Запалила високі ватри,
Що нема як води напиться,
Спопеляєш, де і не варто -
Зупинися!..
І немає води такої,
Що згасила б тебе, палючу,
Бачиш, я не знайду спокою -
Нащо ж мучиш?..
Відійди, бо нема просвітку -
Я забути про тебе хочу! -
Та заходиш не знаю звідки
Серед ночі!..
Я не хочу твого полону,
І не хочу твоєї тіні!
Моє серце горить в долонях -
Я не вільна!..
Поселилась в мені навіки,
Осліпила, забрала небо!
Осушила глибокі ріки,
А чи треба?..
Наливаєш гарячу каву,
Щоб і я не могла заснути,
Посміхаєшся так лукаво
Й мною крутиш!...
Ти назвала себе любов'ю -
Не минала ніде й нікого,
Зачепила й мене собою -
Ради чого?..
- - -
"Завжди боялась таємниць,
Та чомусь мушу з ними жити.
Якщо на світі є любов,
То я не вмію не любити..."
Таке воно життя:"Зачепила й мене собою-
Ради чого?..
Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00