Життям я задоволений сповна,
І завжди маю чому радіти.
Хоч доля кожному прибрегла,
Від чого можна посивіти.
Та попри все ми в боротьбі,
І будь-що, спотикаючись , пройдемо.
Буває часом, у журбі.
Перебуваємо, а інколи, живемо.
Життям я задоволений і знаю,
Що є все те, що треба для буття.
Та іноді для себе побажаю,
Хоч трошки, але кращого життя.
Без пафосу і головне у міру,
Щоб мати птаха завжди у руках.
І відпочинок - ліки мого тіла,
Не тільки в непомітних снах.
От я живу і начебто радію,
І хочу долі не закидану сміттям.
Чи буде краще те буття без віри,
І чи назветься потім то життям.
Я вже щасливий хоч і мало маю,
Я тут і в мене усе є.
І буде більше, точно це вже знаю,
І сонце після гроз усмішку принесе.
