Вночі, здається, все ніби завмирає
Ті, метушнею сповнені двори,
Жаркої літньої пори
Немов-би їй немає кінця краю.
Вночі, тут починається година раю.
Ідеш дорогою і тиша обіймає,
Лиш мелодійно лунають голоси
Природньої і чистої краси,
Для щастя мого кращого немає.
Вдивись у небо, воно спокій дарує.
Отут стоїш і в море окунаєш зіркове
І незвичайне, і по-справжньому живе,
Неначе казка по реальності мандрує.
Тут хочеться побути до світання
І вкритись поцілунками на мить
Того, чиє серце полум’ям горить
Від почуття, що називається коханням…
30.06.2009, С. Котовське (Кіровоградська обл.)