Мрієш зламати стабільності грати?
Хочеш щоб булька вже лопнула, бо
Горло спирає комфорт цей триклятий,
Епілептичної піни жабо –
Невідчепни́й елемент гардиробу,
Клякса, що “па́лить” весь твій камуфляж?
Хай ти прийняв образ їх і подобу,
Щось протестує в тобі:“Це муляж!”.
Щось протестує – бо гу́мовий захист
Діє лиш на дев’яносто і сім!
Так, про це пишуть – дрібний тільки напис,
І його бачать далеко не всі.
Мрієш зламати стабільності грати?
Отже тебе не підводить твій зір.
Є що сказати? Та де там – волати!
Обматюкати латентний цей світ!
Ти відчуваєш? – Нас вже кастрували:
В пельку – макдональдс, у вухо – айфон.
Нам через мозок у очі вливали
Тонни фекалій роками. Це сон!?
Стьобана матриця – метри халтури,
Нитки стирчать по периметру швів.
Ще з пелюшок пункти номенклатури
Вводили в вени, щоб проти – не смів.
Мрієш зламати? Не варто чекати!
Мрія без дії – як віз без коня.
Прагнення зміни не варто ховати,
Сором’язливість – погана броня.
Прагнення зміни невпинним протестом
Ніби у дзвін, б’є у всю твою суть
Всі негаразди – останні краш-тести,
З дому поріг в доленосную путь.
І, якщо бачиш ти вже, якщо чуєш –
Сурми сурмлять і світа виднокрай,
Знай, більш ти дома вже не заночуєш.
Мрієш зламати? До біса – ламай!
