Я пам'ятаю. Я ще не забула
Осінній день і зустріч ту одну.
На мить здалося: я тоді заснула,
Бо вітер грав мелодію сумну.
Сиділа я і слухала сонату,
Що листям тихо вітер вигравав.
І тут раптово в душу, як в кімнату,
заглянув смуток і зачарував.
Дідусь старенький сів, чомусь сумує
І витирає на щоці сльозу.
У нього на війні онук воює
Під "градами" у спеку і грозу.
Я подивилася на ветерана -
В медалях груди, в серці - лиш печаль.
Йому болить ще незагойна рана,
Захована під золоту медаль.
Я запитала, а чому ж бо плаче.
Він тихо мовив зболено мені:
"Тому, дитино, що життя не значить
Тепер нічого. Діти на війні.
Тому так тужно серце моє плаче.
Онуку допоміг би, якби міг.
Він ворогів щодня у вічі бачить.
Не хоче жити,каже, у ганьбі.
І так невесело і гірко мені жити.
І кожен день я Богові молюся.
Нічого не лишається - тужити.
Я за своїх нащадків так боюся.
Сказав й заплакав. Впала знов сльоза.
Мені у серце ті слова запали
Й розбили вщент, як навісна гроза
Усі у світі мирні ідеали.
Він розповів про Другу світову,
Про смерть і біль, історії болючі.
Іде продовження, ми ведемо війну.
І ворог наш жорстокий, злющий.
Дідусь устав. Йому допомогла
Підвестися. Взяла його за руку.
"Спасибі Вам. Важка тепер пора.
Ви не сумуйте в довгу цю розлуку.
Ніхто ще не забув. Всі пам'ятають
Своїх героїв і важкі роки.
Ті, що серця хоробрі в грудях мають,
Все зможуть подолати і пройти."
На мене подивився ветеран.
В його очах побачила надію.
Позбавити хотіла б давніх ран
і втілити в реальність його мрію.
Він повернувся й тихо вдаль пішов,
А я дивилась довго йому вслід.
Хотіла, аби щастя він знайшов
Хоча б на кілька цих стареньких літ.
Я довго ще сиділа так сама.
Дідусь в тумані зник уже давно.
А на душі не осінь, а зима
І серце тихим жалем загуло.
Нехай з тих пір минув не перший рік,
нехай не всі події добре знаємо,
Та я казати буду рік-у-рік:
"Ви перемогли - ми пам'ятаємо!"
Красива поетична розповідь, а головне потрібна. Твір має особливе виховне значення: патріотизм не одного покоління. Увага до літніх людей, віра в перемогу і т. д.
Олександра Бабич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такі хороші слова)Старалась
Цей твір приніс мені перше місце в обласному конкурсі поетів і третє в Україні в тому ж конкурсі
