Ти знаєш, якби впевненість була,
У тому, що кохання твоє вічне,
Тоді б усе на світі віддала!
Тобі єдиному- колишній!
Забути погляди бентежні важко так
Оту манеру поведінки особливу.
Ти знаєш, дуже тяжко враз
Залишити тебе. Отак покинуть...
Забудь образи. Повернись назад!
Невже не залишилось в тебе суму?
Згадай про нас і той щасливий час,
Коли в очах світилося щось рідне.
Можливо, скоро все пройде.
Можливо, це лиш звичка, як наркотик.
Але чомусь так тягне до тебе,
Що я не можу подолати цей неспокій...
