Не малюй з мене iкону.
Не святий то буде лик.
Вiд народження до скону
На менi грiшника ярлик.
Не малюй моє обличчя
Де й краплi сонечка нема.
Зачекай, коли узбiччям
З душi за край пiде зима.
Не малюй, тебе благаю,
Очей привiтну глибину.
Зажди, поки не визбираю
Зi скронь слiпучу сивину.
Не торкайсь пензлiв чудотворних,
Сумний мольберт вiдсторони.
Вiд кольорiв мертвецько-чорних
Навiк позбав i борони.
Вiзьми суцвiття веселкове
З яскравих, нiжних кольорiв,
Намалюй поле волошкове
I двi ромашечки на нiм.
