Спить під зорями в тиші місто,
Напівмертве, глухе й німе…
Тут нікому тепер не тісно –
Це Дебальцева резюме.
Мов без скальпів, стоять будинки,
Всі без вікон, мов без очей.
Невесела така картинка
Малювалась кілька ночей.
Спорожніли схрони-підвали…
Німо тужать тут іграшки,
Повзунки висять на дивані,
І порожні лежать пляшки.
Гнітить тишу німе ридання
Довгих вулиць. Лежить вокзал…
Зупинилось в парку гойдання,
Лиш роса, мов жива сльоза.
Мабуть так виглядала Троя
(Слави там не здобув Ахілл)…
Не здається війна і грою,
Коли Псков тут, Ростов, Тагіл.
Лиш надія іще не вбита,
І під «Градом» вона не вмре –
Вийде з попелу, світла, вмита,
І у місто людей збере.
Полікують вони руїни
І засудять Росії гріх,
Бо Дебальцево – Україна,
Це є істиною для всіх.
27.02.2015.
