Ми дуже часто пасивні у своїх мріях,у виборі літератури,фільму,продуктів харчування.Ми пасивно-байдужі.Не робимо зауваження,не висловлюємо свою думку.Все рівно ж нічого не зміниться!Не зміниться.Можливо.Все швидко не міняється.Та і не повинно мінятися швидко.Для змін не потрібен навіть час.Інколи.Але мовчати -це страшніше.Навіть не намагатися щось змінити.Навіть якщо знаєш,що все одно не виграєш.Байдужість сидить в наших душах і розростається.
Нам підсовують для перегляду серіали,які ми проковтуємо з великою насолодою.Пустісінькі. із використанням великого бюджету.Ток-шоу,в яких повно бруду.Люди смакують чужі біди і ставлення до життя.
Ми звикли жити шаблонно.Навіть привітання з святами і побажаннями схожі.Вони гарні і правильні.Всі як всі.Нагороди і грамоти вручаються по критеріям і міркам,які давно ніхто не диференціює.Так повинно бути.
В нас є час садити картоплю,щоб шлунок був завжди повний.Так і повинно бути!Піклуватися про помідори і капусту.Бо що потім?Навіщо нам шукати час,щоб погуляти з людиною,котра не може самостійно вийти на вулицю?Чи провідати її?Чи просто посидіти з нею під дощем.Якби в нас були видимі терези,на котрих картопля,прибирання будинку і любов до людини...Всьому знаходимо виправдання.Все важливо!Окрім любові?..
Ми знаходимо гроші,щоб купити нові шпалери,підремонтувати будинок і хвіртку.Але нам ніколи не вистачає коштів на похід до стоматолога,відпочинок і оздоровлення.Ми не любимо себе занадто.Пробігаємо крізь час,зовсім не відчуваючи смак життя.
Вірші-це плетіння-вишиванки з пір"їнок Янголяток.Це окраса,якою ніхто не хизується.
Ми з гордістю говоримо про те,що наш знайомий(знайома,друг,сват)купив ось таку машину!Ось такий будинок!Ось таку посаду!
А в мене є подружка,що має таку душу!Що більша за саме небо!Вона пише мені такі листи,що я посміхаюся навіть тоді,коли цілий день плакала!..А знаєте,я знаю так багато людей,котрі мають велику душу і вміють цінувати прекрасне:зорі,небо,вірші,сонце...Вони читають про це зараз...
Пробігаємо крізь час,зовсім не відчуваючи смак життя.......... Жах.
Милесенька моя........... ТАК ЛЮБЛЮ ТЕБЕ!!!!!!!!!!!
ТИ В МЕНЕ ОДНА ТАКА НЕПОВТОРНА...........
Обнімаю, моє Серденько!!!!!!!!!! Моє Сонечко.........
(А фото - заціловую.......... )
Знаєш... Ми багато чого пропускаємо повз себе, зациклюючись на дрібницях....
Ти гарно про все написала. І я радію, що в тебе є така подруга, бо я не зуміла бути такою, як ти заслуговуєш.
А оці твої слова :
Вірші-це плетіння-вишиванки з пір"їнок Янголяток.Це окраса,якою ніхто не хизується.
я буду цитувати...
Відочка Вансель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ти така в мене хороша!Хороша!Хороша!Ти така в мене неймовірна чарівниця!
Все так мудро написала. Ми не помічаємо найважливішого думаючи, що це другорядні речі, а тим часом душа спустошується 
