я прийду раптово
вночі, коли ти будеш блудити у голові
я порину в тебе поступово
я запишу тебе, загорну у сувій
я буду вгризатись у тебе, сильно, без жалю
я буду ламати твоє тіло, твої губи і твої слова
ти будеш молитись мені, ти будеш поклонятись як якомусь царю
поділю тебе на два, будеш жити від пасхи і до різдва
я прийду тоді, коли всі відсталі будуть спати під брамами
тоді, коли сонце буде палити мости
тоді, коли ти будеш розпливатись плямами
тоді, коли будеш тільки ти і коти
ти захочеш втекти
ти пробіжиш біля магазинів
ти промчиш навколо шкіл
ти минеш усі аеропорти
ти візьмеш мене під приціл
тебе це не врятує
я й далі буду гризти твій хребет
я буду розривати тебе на вени і сухожилля
замалюю тебе кров'ю, зітру твій силует
буду кричати несамовито. доходити до божевілля
а потім все зникне
все стане холодне і темне
все покриється водою
я кричав даремно
кричав для того щоб ти стала весною?
це злива
швидка, жорстока, травнева злива
яка змиє усі спогади і емоції
яка дасть надію на диво
яка виведе нас із прострації
