Це небо випльовує брили графіту.
Bon soir!* Я знову збиратиму вас -
Частини мозаїки року чи світу,
Уламки речей і змарнований час.
Це все лише речі. Не візьмеш з собою.
То все лише пам'ять в дірявих клунках
Течеш між камінням м'якою водою,
До моря ж доносять лиш краплі в руках.
Це сіре безладдя всотає мій простір.
Все кольору сажі й німого кіно.
Нема одкровення й немає тут прощі.
Хапає за груди, й коли все одно.
Замкне в кабінеті свого недосвіту -
З недопалків викладеш но́ве вікно.
Це небо випльовує брили графіту
Допоки летітиме серце на дно.
__________________________
*Bon soir! [бон суа > - фр. Вітаю!