Рознеслася гірським плаєм,
Пісня про кохання,
То я Вам її волаю,
В ній мої бажання.
Ой, навіщо ж, люба пані,
Ви мене цькували,
Коли грав я на баяні,
Гримав ще й в цимбали.
Мені, пані, гіркі сльози,
Очі заливають,
Я лежу в кущах мімози,
І на Вас чекаю.
На городі по коліна,
бур'яни колючі,
Вся садиба у руїнах,
В кропові пекучій.
Вже кобила околіла,
Свині поздихали,
Захиріло моє тіло,
Місяць вже без сала.
Кури в вирій полетіли
З качками з'єднались,
Ще й амурів гострі стріли,
В серце повпинались.
Я не в змозі ворушитись,
На ногах кайдани,
Також дзась мені голитись,
У очах – тумани.
Я на Вас чекаю, Пані,
Наче квітка сохну,
То ж несіть відро тарані,
Бо без неї здохну.
ID:
574871
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 16.04.2015 17:21:56
© дата внесення змiн: 16.04.2015 17:21:56
автор: SAKHO
Вкажіть причину вашої скарги
|
