Я відчуваю подих твій у пле́чах,
І тиск обіймів, сповнених любов"ю.
Прекрасне бачу у простих я ре́чах,
Світ о́бертом йде поруч із тобою.
Я вірю в долю, що бажання дійсні,
В кохання чисте, мов сльоза дитини.
Я бачу щастя, навіть в прості́й пісні,
Котра́ є гімном ко́жної людини.
Ти ж ба́чеш кожен злам у починанні,
Не віриш в те, що мрії всі здійсне́нні.
Не бачеш вірності та щирості в коханні,
Для тебе - всі проблеми злободе́нні.
Твій подих у плеча́х - лише раптовість,
А спо́вненність любов"ю - то мій сон.
Ти бачеш у верлі́брах лиш прозо́вість,
Бо ти і я - то є оксиморо́н.
