(Чи може горіти метал?..)
Пригадуєш, тату, колись ти мені говорив,
Як дідо мій юним під Прагою в танку горів?
Я слухав уважно, як кажуть, «на вуса мотав»
Й не міг уявити, як може горіти метал!
З тих пір промайнуло чимало,здавалося б, літ –
І ти вже посивів, й давно спочиває наш дід,
А я аж тепер пригадав твою розповідь, та’…
І видно напевно, що сталося це неспроста.
…Ми вже повертались. Завдання секретним було,
Та нас «за копійку» здало якесь сите «мурло».
Ми просто на засідку гнали в пітьмі БТР,
А там же все чисто, як в оці, було дотепер!
«Зеленка» зустріла вогнем несподівано нас.
Та й ми не мовчали… Аж – світ ніби миттю погас…
Таки вцілювали!*) Пристріляне місце було.
…Як в дивному фільмі, минуле за мить перейшло.
Не чув, як тягнули. Не чув, як кричали: - Живи!
Не чув, коли тіло до свіжої клали трави.
Лиш, всюди – вогонь, що на серці випалює слід!
– …Ще рано сюди! – Десь з Небес – мій обпалений дід, –
Тримайся, онучку! Ти людям потрібен, солдат!
Твої побратими женуть ворогів вже назад…
Повір мені, тату, – це Він мені очі відкрив.
…А стомлений лікар нервово цигарку палив.
Я житиму, чуєте! Житиму й ще повернусь
І гнатиму нечисть – за край свій, за Київську Русь –
Від Сяну до Дону, за весь український загал!
Тепер я вже знаю, як може горіти метал…
*) Вцілювали (діал.) - вцілили, потрапили в ціль
17.12.14
