Що як я намалюю віршами?
Напишу й передам, як зустріну його.
Хоч за тими простими рядками
Я сама вже не знаю, шукаю чого…
Я зустріла колишнє, минуле…
Тільки спогади це? Ну а може ще щось
У душі, як колись, промайнуло?..
Наче й завжди жило, та тепер прижилось…
Я його намагаюсь «зігнати»,
Адже це не кохання, це гра! …як завжди.
Та чому ж мені хочеться грати,
Якщо в мене є інший і мушу іти?
Певно щось залишилось між нами,
Якщо в серці це «щось» хоч на мить ожило…
Я йому намалюю віршами,
Хоча поки не знаю, ЩО САМЕ!..
Надішлю і благатиму, щоб не дійшло…
2008
