Музика спротивилась,
Осінь запізнилася
Погляди порожні,
Кроки осторожні,
Від думок залежна.
Байдуже, тривожно,
Хтиво,переможно,
палко і без остраху,
ніжно, неприховано.
Жаль, що недослухала,
Та мені із уст твоїх
Треба було меду.
І над нами небо
Золотом світилося,
Ніби все спинилося,
Обірвалось, знудилось
Треба було слухати.
Обіграти словами , рядками
і далі між нами...
І між нами не лишиться простору.
Я запалюю - ти підтримуєш.
Без обмежень, без примхи і примусу.
І хоч щиро так , та без майбутнього.
"Надобраніч" , а може "До зустрічі"
Я візьму собі, що непотрібно вже.
Ти розказуєш знов про буденності,
А мені із уст твоїх треба тільки меду.
Доходити до абсурду,
Бити кулаками в стіни.
Так хотів ти, так хотіла,
Але ні, не зараз - потім.
На навчанні ,на роботі.
Це ж так легко - кілька клавіш:
"Добрий ранок" ,"Надораніч"
...тиша...
І між нами не лишиться простору,
Я запалюю - ти підтримуєш.
Без обмежень,без зради і примусу,
Непомітно так ми стали рідними.
Ти розказуєш знов про буденності,
А мені із уст твоїх треба тільки меду
...тільки тиші і меду...
ID:
530229
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 16.10.2014 02:10:56
© дата внесення змiн: 12.11.2018 15:34:38
автор: Jordan
Вкажіть причину вашої скарги
|
