Давай вдамо, що ми разом щасливі.
Давай вдамо, що тут нема війни.
Що тут грайливе сонце й небо біле.
Давай вдамо: тут не живуть раби.
Давай вдамо, що кров не ллється даром,
Що правда не розп’ята не хресті,
Що люд іде зі зборє’ю, не з ралом,
Хранити землі наші від брехні .
Давай вдамо, що лебідь і лебідка
Кохаються у мирі та добрі.
Давай вдамо, що рідная домівка
Стоїть іще не на чужій землі.
Давай вдамо, що сльози батька й неньки -
То лиш вода, і болі в них нема.
Давай вдамо, що сотня та небесна
Не даром на майдані полягла.
Давай вдамо, що ми пішли в Європу,
Що ми живемо так, як там живуть.
Давай вдамо, що маємо роботу…
Давай вдамо, що в цьому тільки суть.
Давай вдамо, що нам живеться легко.
Що наший Крим, що всі ми є брати.
Давай вдамо, що всі ми патріоти,
Що всі ми українські козаки.
Давай вдамо, що наша Батьківщина
Не знає горя, голоду, біди;
Що наша незалежна Україна
Жива, іще не вмерла від війни!
