…Галявина в лісі. На ній соковиті
І пружні, високі хвилюються трави.
Сховалося квітів у них розмаїття
І зблискують бджоли – зірки золотаві.
І серед вогню благодатного маків,
Неначе цариця лісів і озер,
Завмерла у білій сорочечці Мавка –
Прийшла передчасно, бо день ще не вмер.
І їй вітер вільний – коханець п’янкий –
Уплів у волосся стрічки з ароматів,
І в косах важких різнобарвні в’юнки
Палають, неначе жаринки в багатті.
Вологі смарагди мінливих очей -
То, ніби, колодязь бездонний кохання,
Жагу невситиму до грішних ночей
Пробуджують, вбивши всі інші бажання.
Вуста, мов пелюстки рожевої ружі,
Розкрилися ледь у волозі роси.
Виблискують перли у посмішці дружній,
І мало стійких до тієї краси.
Та дивно, що гладь сніжно-білої шкіри,
Не тане, хоч мала б, у променях сонця!
Гартується тільки в недолі, як віра,
І тіла сніги перетворює в бронзу.
Короткий вік Мавки у сонячний день,
Нехрещеній ніч – то притулок довіку,
Та прощення той, хто шукає, знайде,
Тож Мавка чекає на Спасові ліки…
2009 - 03.10.2013
Пи.Си. Переробка твору.
