Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Луківська: Пече так в душі… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ брама, 14.09.2018 - 21:27
Мені також хочеться взяти автомат. Але наш автомат, це СЛОВО. Тому слід пройтися по граматиці.Ніколи в українській мові прийменник «в» не ставиться між двома приголосними, а тим паче, перед двома ними. Єднальний сполучник «й» ставиться виключно між двома голосними. Винятки присутні в історичних викладках, коли говірка етнічна подається як образ. Тому моя Вам порада, вникнути у граматику. Це не примха персони, а вимога часу. Безграмотність, — це катастрофа. Тетяна Луківська відповів на коментар брама, 15.09.2018 - 22:35
Саме так - слово, слово душі нашої, і не диктант, а поетичне слово. Дякую, що так розлого і граматично проаналізували твір, не відчувши головного в рядках. Ваші зауваження не для поезії.
Тетяна Луківська відповів на коментар Любов Іванова, 20.07.2017 - 09:51
За усіх, Любонько, дякую за розуміння і підтримку
Тетяна Горобець (MERSEDES), 07.03.2016 - 09:33
Так правдиво Танічко!!! Хочеться вже спокою і тиші!!!
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
в молитві щоденно, дякую за підтримку
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Олександре, поки разом словом будемо
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Любо, бо вже слів нема
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
От якби ж, дякую, Вікторе
Тетяна Іванова - Юртина, 02.12.2014 - 20:32
Дуже тяжко читати такий крик душі! Будемо сподіватися на кращу долю яка змилується і все буде добре в Україні. З теплом душі до Вас, я Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна Вам за співпереживання
Мірошник Володимир, 01.12.2014 - 23:16
Дякую за поздоровлення. Зайшов і почитав. Вразило. У самого такі ж почуття, щось подібне і сам писав.Хоча молюся за непрощені думки і бажання. Чи тому ми учились! Успіхів і натхнення. Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна, Володимире, що зрозуміли і підтримали
Сергій Ранковий, 30.11.2014 - 14:11
Так, боляче на усе це дивитися, як гинуть чоловіки, як плачуть матері... кров"ю обливається серце, а у душу лізе ненависть і бажання помсти... Але пригадайте писання (і будуть війни, і барт піде на брата, а батько на сина... і хто витерпить до кінця, той спасеться). Пригадайте також другу світову війну, тоді росіяни проклинали фашистів, а тепер самі стали на цей шлях, одже червивість приходить і до переможців... Храни Боже Україну від такої долі.
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, Сергію, помста це не найкраще, але кричить душа за Україною, за хлопцями, як їм там зараз, дякую за розуміння...
Калинонька, 28.11.2014 - 13:14
Написано душею! Мені повністю зрозумілий стан вашої душі . Боляче ! Дуже боляче , за все , що зараз відбувається на Україні!
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Калинонько, за розуміння, насправді так боляче...
Mattias Genri, 24.11.2014 - 00:35
Таня! Береги силы! Нас ждут ещё тяжкие времена.Путина убить мало! Наверху у нас многовато сволочей! Спасибо. Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна за підтримку
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна, Юліє, за розуміння
|
|
|