синтез поглинає мене.
це не гра, це не "Трон".
ми пишемо казку разом,
своє фентезі, свій "Сильмарілліон"!
все у різнобарвних квітах.
все моє життя в твоїх руках.
маємо все, що мали в мріях -
мандри, діти і над головою дах!
я дякую! я дякую! дякую!
за цю весну, за цю красу
в її очах, в її очах я бачу небо!
а іноді й туман. а частіше літо.
я дякую! я дякую! дякую!
за цю весну, за цю красу
на її губах, на її устах я бачу!..
я відчуваю... я кохаю... (та, та)
і дощ, і сонце, жара, за вікном.
ми не підемо на двір, включим ТіВі.
і заки реклама буде йти,
я увійду до тебе. я буду в тобі.
два кіна, без кінця і без сенсу.
два серця, дві душі без краю.
музика до ночі, пропущені дзвінки
і мама з порога кричить, - Я чекаю!
