Галині Литовченко присвячую…
Я не знаю чому,сталось так на віку,
Але Ви симпатичні мені…
Я не можу сказати, що я Вас люблю,
Проте серце горить у вогні…
Серед моря побачив березовий стан,
Кораблі до причалу прибились,
Я себе уявив, що турецький султан,
Проте думи, як час – запізнились…
Як поета від Бога, я віршІ прочитав,
І думки народилися нові,
Я давно у житті свій обрав ідеал,
Та завжди підкорявся любові.
А ви й далі пишіть, щоб забрали в полон,
Не одного поета із сайту,
Щоб сіяла любов,йшли до Вас на поклон,
Я вклоняюсь такому таланту!
Віталію!!! Розчулили до сліз! Такий вірш пропустила! Хоч і заходила на Вашу сторінку, як і обіцяла 14 квітня. Наступного дня 15 квітня прочитала, а таку присвяту прогавила. Щиро дякую! Їду сьогодні додому на Київщину, то ж завітаю вже в травні.
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Їду сьогодні додому на Київщину, то ж завітаю вже в травні. 
