Цей вірш – прохання прощення у мого народу за ту
зневіру, яка вилилась в моєму вірші "***"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485435
Бунтарський дух, зламавши відчай.
злетів за хмари до небес.
Повстали!!! Всенародне віче
пульсує вихлюпом чудес
єднання, стриманої сили,
сплітаючи любов і гнів.
Встав люд, як океанські хвилі,
за покалічених синів
ще юних, чистих, безборонних,
за їхнє право на протест
та проти звірства охорони,
що кинула їх під арешт.
Дитячий біль могутнім рухом
збудив таки козацький код!
Пишаюсь! Ти піднявся духом!
Ти - не населення. НАРОД !!!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, Вы мне напомнили, что я так и не сделала нужную ссылку.
Уже исправила. Дело в том, что этот стих - это действительно просьба о прощении. В стихе "***" я высказала неуважение к моему народу, в чем искренне раскаялась.
Дело в том, что этот стих - это действительно просьба о прощении. В стихе "***" я высказала неуважение к моему народу, в чем искренне раскаялась. 
