Я так обожнюю село,
В якому проживаю.
І все ж не знаю друзі як
Без нього буду далі!
Там друзі, дім, сім’я, родина,
Сад і річка, й поле.
Усе мені таке близьке,
Знайоме аж до болю!
І серце тішиться тоді,
Коли там соловей співає.
І ластівки собі в хліву
Спокійно спочивають.
Я так обожнюю, коли
Лелеки прилітають
І клекотом своїм чарівним
Нас розвеселяють.
Отак весна у нас в селі
Проходить, розцвітає,
А все, що розказать не зможу,
Треба показати.
І літо в нас жарке, жарке,
І сонце в нас пекуче!
Моє село, моє село,
Його ти не забудеш!
А осінь – осінь тут барвиста,
Повсюди кольорове листя.
Ти йдеш по вулиці, гуляєш
І розумієш, що це місце ти кохаєш!!!
Ну, а зима така красива,
Немов, попав ти в казку дива.
Й куди не глянеш, не підеш,
Усюди ти красу найдеш!
А озерніться навкруги!
Чого бракує вам сюди?!
Чого ви бродите сумні?!
Село найкраще місце на землі!!!
