Мені ніколи не щастило
А ні в роботі, ні в любові,
Бо, мабуть, доля не злюбила
За марні мрії веселкові.
Мені здавалося, що треба
Знайти кохану половину
Й від щастя стрибнеш аж до неба
І душу матимеш єдину.
Рожеві мрії не збулися,
Кохання має час і межі,
Тож мріять вчасно зупинися
І не будуй з повітря вежі.
Завжди в роботі успіх мають
Настирливі й підступні люди,
Що вміло інших оббирають
І через трупи пройдуть всюди.
Тож праведні сидять позаду
У праці їм щастить не буде,
Їм залишилось лаять владу
І кулаками бити в груди.
02.06.01.
