Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Сергій Ранковий: **** Одинокая мать **** - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ malinka, 01.01.2014 - 20:35
Дуже життєво, Сергію.... Нехай в новому році у всіх буде хоч трішки більше тепла в серцях!
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Галя. Я з вами згоден, НЕХАЙ БУДЕ... Дай Боже... Олександр Яворський, 30.12.2013 - 10:09
гарно, із вірою напередодні Нового року у прийдешні зміни, яких героїня так сильно прагне.
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Олександре.Так, віра така потрібна нам усім. Тільки віра дає нам сили змінити своє життя. Суспільство пропагандує життя без правил, стираючи межі між правильним і не правильним. Але це омана, це невидимі сітки у які потрапляє наша душа. Правила, це не клітка, ні! Це поручні на мосту, який протягнутий над прірвою. Вони захищають нас, аби ми не впали у провалля, йдучи мостом нашого життя. І той хто відмовляється від правил, так, летить, згоден, але летить він у прірву... Тож тримайтесь за правила, друже, і почувайтесь себе більш впевнено і захищенно на вашому життевому шляху. Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Любавушка.І справді, останнім часом все частіше і частіше. Нам усім конче потрібна любов, особливо жінкам, бо без неї вони всихають. І так вже трапляється інколи, що після довгої самотності, жінка просто не може втриматись від спокуси відкусити хоч би маленький шматочок чужого щасття. Не тому, що вона хоче розвалити чиєсь життя, ні, просто їй потрібна любов, тепло. Хоть трішички. В середені, у душі вона жалкує про те, що бере чуже, але та мить любові яку вона вкрала підтримує її, рятуючи від самотньої смерті. Так вже сталося у її житті. Тож маємо і для неї розуміння, прощення і любов. Щоб вона не почувалася приреченною, а прагнула змін на краще. Допоможи їй Боже. Дякую, друже. |
|
|