|
Спинися, мить воістино прекрасна,
Завмри навіки в часі заблукай,
Я ради тебе жив під сонцем ясним,
Не можу говорити прощавай.
Не плачте, верби,віти заховайте,
Не дмухай, вітре ,трохи зачекай,
Дивіться, очі, та не забувайте,
Чарівну мить, яка для мене рай.
Не смійся з мене,місяцю лукавий,
Тебе ж я своїм другом називав,
Не хочу в тебе золота, ні слави,
А хочу мить де б лиш її кохав.
Ділити небо,малювати хмари,
Висмикувати з сонечка проміння,
Писати вІрші,дивні мемуари,
Жбурляти в чисте озеро каміння.
Хвилини щастя, я вас пам'ятаю,
Неначе фотографії старі,
Для них живем,за них і помираєм,
У темряві вони, мов ліхтарі.
Годинники підуть, життя воскресне,
Все стане іншим,нібито чуже,
Душа летить у мить життя чудесну,
Лише вона мене і береже.
Для мене ти завжди моя волошка,
За мить змінився світ, пройшли літа,
Нехай ця мить завмре іще хоч трошки,
Хоч я не той і ти уже не та.
© Коля Януш
ID:
468044
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 23.12.2013 22:41:51
© дата внесення змiн: 23.12.2013 22:41:51
автор: Коля Януш
Вкажіть причину вашої скарги
|
