Краще б я тебе не зустрічала -
Не бентежила б серце й думки,
В твоїм погляді не прочитала б,
Як за мною сумуєш... Роки
Поміж нами глибоким проваллям -
Неможливо його обійти.
Ніби путами, вічним мовчанням,
Поневолені ми навіки.
А ще - в погляді бачила відчай
І прихований біль й навіть страх.
У душі моїй - крик протиріччя
І завмерле "привіт" на вустах.
(спочатку була картинка, а потім - вірш).
Хочу сказати, що в мене вірші також часто народжувалися після побаченої пейзажної картини, після почутої пісні, переглянутого фільму, або після прочитання прекрасного вірша - тобто ми співпереживаємо, виникають емоції та асоціації із власним життям...
Радченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ты знаешь, Оленька, у меня также бывает, что картинка, фильм и подобное.., на первый взгляд, не имеющее к тебе отношение, начинает бродить в душе поэтическими строками. Мое мнение - картинка,это дрожжи, упавшие на тесто души. Не пережившая нечто
подобное душа, не отреагирует.
Замечательный пирог у тебя получился
Радченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
