Вже місяцями муза не приходить,
Можливо, я зневірився, розм'як?
Але і груша не щороку родить...
А в грушу-плід занадився черв'як.
Можливо, це якась підступна осінь?
Можливо, не така як треба всім...
Малим гуляв я по калюжах босий,
А зараз не гуляю, за "компом" засів.
Ти знаєш, друже... Я непереможний,
Нема із ким змагатися тепер,
Хіба що в статках, телефонах, грошах...
Та краще бідний, ніж міліонер.
Душа багата та багатогранна,
Немає сенсу мати купу благ.
Чим більше із небес чекаєш манни,
Тим важче сприймеш неминучий крах.