Нефриту зеленого брила,
І майстер. мудрості повний,
Брила щось шепотіла,
Майстер молився невтомно.
Лагідно гладив каміння,
Дивної сили в полоні,
Це буде найкраще творіння,
Якого лиш Будда достойний.
І камінь майстру піддався,
Летіли крихти з долонів,
І світлий лик прорізався,
Вертав з кам’яного полону.
І сталось. Відкинуті шати,
І Будда сидить у нірвані,
І майстеру сліз не стримати,
Схилився в глибокій пошані.
Будда сидить у нірвані,
Час його Храм оминає,
Будда сидить у нірвані,
Небо і Землю єднає.
Переступи поріг – там тиша,
А навколо все говорить і дише…
Переступи поріг – там сонце,
Хоча немає жодного віконця…
Переступи поріг – там спокій,
Живе незмінно сотні років…
Переступи поріг – зникає втома,
Тебе чекають, тут ти вдома…
Переступи поріг – це інший вимір,
Це Будди Храм, життя – це вибір.
