Вже сни не напхані насиллям,
В знесиллі лиш вночі сиджу.
Я чекаю тої миті,
Коли у сні вже поживу.
Життя на сивій волосині
У "потойбічних небесах",
Коли Їй немає ролі
В спектаклі "іншого життя".
Хоч це лиш сни, але можливо,
В них варіації життя.
Тому я пишу в цім для Неї
І чекатиму у снах.
Білега Д.А.