Спочатку було тихо і безлюдно,
А потім пролунав тривожний стук -
Хтось поспішав безумно і бездумно
Тебе зігріти доторканням рук.
А потім стало страшно і цікаво.
Ти вибирала, плаття, маску, шрифт,
Ти кожен його крок зафільмувала,
Щоб не забути неповторний ритм.
Спочатку було дико: Хтось -чужий,
А потім він ступив через поріг.
Твій антипод, твій «плюс», твій постовий,
Який до тебе не прийти не міг.
Хай кажуть, що кохання то хвороба,
Що через нього тисячі проблем.
Я знаю, що воно найвища проба
На єдність матриць, душ і мікросхем.
змушений погодитись із попередніми ораторами: у вас справді талант. Це найкращий із віршів про кохання у сучасному стилі з тих, які мені доводилось читати. За останній чотиривірш вам окремий респект)
Вікторія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую) В мене аж мурашки по шкірі від ваших слів!
