Дитяточко народилось -
В небі зірка засвітилась.
Лико нове засіяло –
Людей більше в світі стало.
Дорослі в личко заглядають,
Свої риси в нім шукають.
І дитятко золоте
Розвивається й росте.
Личко морщить, бува – плаче
А доля його уже скаче!
Вітром віє, сонцем сяє -
Що ж дитя в житті чекає!?
Підростає, розквітає…
Батькам - кращого немає!
Люди дивляться, радіють,
Що ж ця доля тут посіє!
На Божому щедрім полі
Ростуть добрі і злі долі.
Душу Бог коли вселяє,
З нею й долю визначає.
Бог ревнитель, в душу горне
Всі покоління попередні.
Аж до четвертого коліна,
Без винятку чи заміни.
Хто з дідів – прадідів як жив –
То так й малому заслужив!
Предки праведні в дитяти –
Доля - подарунок в свято!
Коли ж гріхи – чередою,
В малого доля буде злою!
В Божому промислі залежність
Та волі Божої безмежність.
То ж прийшло собі в життя
Непорочненьке дитя,
А в житті його чекає,
Що з поколінь Бог назбирає!
По життю - характер, вчинки
Наводять на лице хмаринки.
Коли ж тут злії прибамбаси –
На обличчі зморшки чи гримаси!
Як в житті добрих вчинків повно –
З віком чоло стає духовним!
Його Господь благословляє –
Постава благовидністю сіяє!
Коли на спадкоємну злую долю
Злі вчинки сиплються поволі,
На старість - не лице, гримаса ,
Жахнешся, як зустрінеш часом.
Літня людина Перстом Божим
На злу чи добру долю схожа.
Все те, що її душа вміщає,
Бог на обличчя виставляє.
Дуже мудра думка про обличчя... Кажуть, що зовнішність-ніщо, у порівнянні з душею, але це не зовсім правда. По обличчю людини часто можна зрозуміти, чим вона живе, або жила...Тим паче літня людина. Про старість варто з юності думати..Дякую Вам за цей вірш!
Рождается ребенок, и мучается не зная за что (оказывается за прадеда которого он в глаза не видел и знать не знал) - как тут не обозлиться? И на такие божии действия не противодействовать ... Выходит: только родился на тебя уже кредиты по навешивали расплачивайся...
БГІ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Бог свої закони не відмінив, тому й написано,що хто з нас згрішить,той 
