Миколі Усенку і Костянтину Садку – бойовим офіцерам різних поколінь присвячую:
Захищаючи край від химери,
Вели роти у бій офіцери
На вогонь і бетонні споруди,
Під свинець підставляючи груди.
Ви за спини вояк не ховались.
Скільки ж там обелісків лишалось,
Щоб життя не погасло в імлі?
Знають тільки батьки й матері!
Сходять в небі холоднії зорі,
Офіцери, як завжди, в дозорі.
І Вітчизні ви вправі сказати:
- Маю гідність і честь захищати!
Приспів:
Офіцери, офіцери
Пронесли свою гідність крізь бурі,
Неприступні ворожії мури.
І завжди – від віків і до нині
Ви служили на честь Батьківщини.
Офіцери, офіцери,
Ваша відданість, мужність, відвага –
Це канва українського стягу!
***
