Одного разу розквітнуть зорі,
В один момент засяють квіти.
А сенс у тому, щоб доволі
Тобі хоч раз когось любити.
Та мить настане гонорова,
Затемнення усіх гормонів.
Ці очі хочеш знов і знову,
Цю мову любиш, як ніколи.
Бажання прокаженних губить.
Веде кудись у ніч та зрання.
Страждають від такого люди,
А янголи це звуть посланням.
Волосся, губи, стан, обличчя,
Всі подихи, немов востаннє.
І настрій завжди поетичний.
Єдине слово є - кохання!