Комусь Господь сто літ відміряв,
Комусь і року не вділив...
Ти п'ятдесят лише прожив,
У них любив, радів і вірив.
Сьогодні термін твій минув.
Хтось пожалкує, хтось заплаче...
У мене враження: ти, наче,
Метеорит отой мигнув.
Віддавався грі!!! Мені стільки ж. Сьогодні зловило серце вночі. А я одна в хаті, кажу собі : "Не можу ще вмерти. У дітей маленькі діти. Як вони будуть займатися похоронами? Та й зайве переживання їм зараз ні до чого" Бог не забрав... Дякую Йому!
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чи важче не знаю, але що без тих ролей не було б і фільмів - безумовно. А ще треба зіграти так, щоб той негатив заразним не був, щоб кожна роль мов промовляла - Не будьте такими, а то вже мистецтво.
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00