Серпень хліб
На полях обмолочує.
Золотим їжаком
Розляглася стерня.
Сезон полювання-
І мисливці у пошуках:
Розійшлись хто куди -
Навмання...
Полювання їм радість
і пристрасть, і зцілення.
А патрони й пригоди -
Не виходять із снів...
І мисливські байки,
Що Мюнхаузен видумав,
Звучать знову
(чи їх переспів).
Снує щастя мисливське
Полями - дорогами,
Світить вогник надії,
Віра кличе вперед...
Втома, мов павутиння,
Спадає під ноги їм:
Дивні мандрів узори
Пам"ять в серце збере.
Вечір зорі засвітить
Урочисто й радісно.
Зблиснуть вогнища разом -
Чекай балачок.
І мисливці, мов діти,
Зв"яжуть фразу за фразою
Про удачі і промахи,
І про хитрих качок...
В казані у цей час
Юшка вариться - томиться:
Запах ген по окрузі
Спокусливий йде...
Ви ніде в ресторані
Таку не замовите:
Бо в ній скупані зорі з небес...
Засіріє лиш небо-
Земля квітне туманами.
А мисливці застигли
В чеканні качок...
Чи тужили ж вони
Коли так за коханими,
Як за лискою, кряквою,
Що сховались в ставок?
Постріл тишу порве...
І фінал, часом, з радістю.
Хто- зна, в чому удачі тут суть.
І нащадки отих,
Що ходили на мамонтів,
У сім"ю, свій ковчег,
Радість- здобич несуть...
2001
