«Всі храми – місця для зв’язку з трансцендентним», -
Промовить філософ.
А люди, ті йдуть собі - просто молитися Богу,
Просити за себе, за інших і знову за себе.
Тут сльози і шепіт, відлуння від голосу, звуку
Та очі святих нескінченно сумні та суворі.
І щось у душі відбувається дуже величне
У стінах готичних, в церквах православних, в мечетях,
Коли налаштовані вірою чистити душу,
Коли завмирають під поглядом суддів сакральних.
Та в храмі у Реймсі, буквально праворуч від входу,
Усіх зустрічає раптово – усміхнений Янгол!
Він наче жива напівземно-небесна істота,
Що дивиться кожному в очі поблажливо- мудро.
Стоїть на межі між світами як стражник Любові.
Багато є посмішок добрих, відкритих і милих,
Пронизує світ таємничістю вираз Джоконди.
Проте саме цей незбагненно усміхнений Янгол
Дарує теплом доброзичливим вищу Надію.
*Собор Нотр-Дам (присвячений Мадонні) у Реймсі – відомий храм французької готики, побудований у XIII столітті.
