Ой, як зимно та чудово!
Навкруги така краса!
Сніг прикрасив землю знову,
Сиплють сніг нам Небеса!
Ось онучка підбігає,
Зацікавлено питає:
"Хто там: янголи чи боги
Сніг холодний виробляють,
Із хустинок завірюхи
Візерунки вирізають?
Сніг ловлю на рукавичку...
Всі сніжинки роздивилась.
Притулила їх до щічки,
Та водичкою аж вмилась!"
"Бо сніжинки - то краплинки,
Що замерзли від морозу!"
"Їх погрію, хоч хвилинку...
А вони одразу в сльози!
Як дмухнула - тають-плачуть,
Мені ж шкодА їх, чи не бучуть?
Я ж зігріти їх хотіла,
А вони не зрозуміли...
Ну, то й мерзніть, не біда!
Буде сніг нам, не вода!"
