Ти не бажав її кохання,
і руки з шиї прибирав.
В тобі горів вогонь бажання,
Та її нервами згорав.
Ти не хотів її покори
і підіймав дурну з колін.
Згоріли почуттєві твори,
а попіл весь розбився в дим.
Не бачив ти її печалі,
поранив душу просто так.
Вона зпалила фото кралі,
не оцінивши гарний смак.
Ти пропустив її байдужість,
і знов її не відпускав.
Та пригубивши з чарки юність,
вона втекла. Ти не питав.
Та не чекав її весілля,
і мовчки проводжав літак.
Напевно, приворотне зілля
пізніш далося тобі взнак. /21.02.2012/
