Моя маленька, моя мила,
З тобою разом легко буде нам життя пройти,
Я б квіти всього світу тобі приносила,
Та краще тебе квітки не знайти.
На що ти заслуговуєш, тобі не дане,
І що тобі призначено – завісою закрито.
Але я впевнена, колись, моя кохана,
Все оживе, що добре було вбито.
Не позіхай в очікуванні мрії
І не чекай ночами слушної нагоди.
Бо поки найгарніше прикривають довгі вії,
Не буде дівчини такої ж диво-вроди.
