Не знаю, з чим мені зрівняти
Мою любов до тебе, доцю.
Так міцно-міцно обійняти
Тебе, кровиночко, я хочу.
Я розцілую твої губки,
Маленький носик, оченятка
І найдорожчі в світі зубки,
І найрідніші рученятка.
Сльоза на очі навертає,
Як протягнеш свої долоні,
Як губки ніжно скажуть: «Мамо»-
Моя любов зросте в мільйони.
І з кожним днем мені здається –
Любові вже нема границі,
Але, коли ти засмієшся –
Любов злітає, наче птиця.
Вона летить до краю неба,
Бо ти лікуєш її крила
І щастя більшого не треба,
Бо лиш з тобою я щаслива.
І за те, що ти даруєш
Вічне щастя материнства,
Обіцяю – ти відчуєш
Найкращу мить свого дитинства.
(17.01.12)
