Нехай ті дев’яносто літ,
Що за плечима залишились,
Не струть отой чарівний світ,
В якому з Вами ми зустрілись.
Залуква. Школа. П’ятий клас…
Тоді зустріли вперше Вас.
Й почули: «Ціхо! Не шуміть,
А всі ботаніку учіть.
Щоби в селі хазяйнувати,
Ви маєте багато знати…»
Чотири роки з класу в клас,
Ми на урок чекали Вас!
Над контрольними сиділи,
Різні досліди робили,
Екзамени готували,
На ділянці працювали.
Трави лікарські збирали,
З них гербарії складали.
Скрізь ми з Вами мандрували -
Флору й фауну вивчали.
І співали, й жартували.
В полі буряки збирали,
У теплиці «пропадали»
Та кроликів доглядали …
Дорослими давно ми стали.
Ваші знання - з собою взяли.
І знаємо, як льон цвіте,
Капуста й морква як росте.
Як і коли часник садити,
Навіщо з липи чай варити.
Як вилупиться каченятко,
Що їсть свиня, що козенятко.
Як й чим пшеницю підживити,
Як полуниці розсадити…
Поради цінні у житті…
За це поклін Вам до землі.
У дев’яностий ювілей,
Бажаємо здоров’я й сили,
Щоб радість, щастя та добро
До Вас у дім рікою плили.
Щоб квіти навкруги буяли,
Зозулі довгий вік кували.
Щоб проявив Господь до Вас
Свою любов й ласку не раз.
Хай Небеса Вас бережуть,
І сонце променем ласкає.
Хай Матір Божа стереже,
А Бог Ваш вік благославляє.